Розірвання шлюбу за наявності малолітньої дитини, сімейне право

До адвокатського бюро звернувся один із подружжя у зв’язку з необхідністю розірвання шлюбу. У шлюбі сторін народився малолітній син, а між батьками виникли істотні розбіжності щодо подальшого сімейного життя.

Водночас існував ризик виникнення окремого спору щодо місця проживання дитини та порядку реалізації батьківських прав, що могло призвести до ускладнення та затягування судового розгляду.

Правову позицію сформовано з урахуванням положень статей 104, 105, 110 та 112 Сімейного кодексу України, які регулюють припинення шлюбу, порядок його розірвання за позовом одного з подружжя та підстави для ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу.

Питання щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини врегульовувалися з урахуванням положень статей 157, 160 та 161 Сімейного кодексу України.

Окрему увагу приділено принципу забезпечення найкращих інтересів дитини та необхідності врегулювання правовідносин між батьками таким чином, щоб розірвання шлюбу не створювало додаткового конфлікту щодо дитини.

Основною метою було розірвати шлюб у судовому порядку та одночасно запобігти виникненню самостійного спору щодо дитини.

Стратегія полягає у розірванні шлюбу у судовому порядку та попередньому узгодженні батьками питань щодо проживання дитини і її виховання

Адвокатом проведено аналіз сімейних обставин та підготовлено позовну заяву про розірвання шлюбу.

З метою недопущення виникнення спору щодо дитини розроблено договір, яким визначено її місце проживання та порядок здійснення батьківських прав. Договір нотаріально посвідчено та подано до суду для врахування під час розгляду справи.

Таким чином, питання щодо дитини було врегульовано окремо від спору про припинення шлюбу.

Суд ухвалив рішення про розірвання шлюбу.

Питання щодо місця проживання дитини та реалізації батьківських прав було врегульовано за домовленістю сторін без виникнення окремого судового спору.

Кейс демонструє можливість поєднання судового розірвання шлюбу з договірним врегулюванням питань щодо дитини.

Завчасне визначення прав та обов’язків батьків дозволяє мінімізувати конфлікт після припинення шлюбу та запобігти виникненню судових спорів.